Solitude...
It was about a man who created a creature from body parts and stitched it together... It was about a boy who relied on his imaginary friend... It was about the girlfriend who brought back her boyfriend from the dead.. It was about the masked man who avenged the death of his parents.. It was about the teacher who got herself lost in her job.. It was about the kid who took care of the strays.. As human beings.. As social animals.. We all seek warmth from another human being.. We all want company.. Those who say they do not are lying to themselves.. Solitude it is.. That destroys us in the end.. Stuck with our own thoughts.. Own pain.. Burning.. We think keeping ourselves busy will make it better.. Not think about it.. Not feel it.. Moving pass it.. Until when?.. We might shut off the pain.. What about the memories.. The feelings..
2018-11-18 12:43:37
10
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2526
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10184