Solitude...

Ruqayyah Jkh

It was about a man who created a creature from body parts and stitched it together... It was about a boy who relied on his imaginary friend... It was about the girlfriend who brought back her boyfriend from the dead.. It was about the masked man who avenged the death of his parents.. It was about the teacher who got herself lost in her job.. It was about the kid who took care of the strays.. As human beings.. As social animals.. We all seek warmth from another human being.. We all want company.. Those who say they do not are lying to themselves.. Solitude it is.. That destroys us in the end.. Stuck with our own thoughts.. Own pain.. Burning.. We think keeping ourselves busy will make it better.. Not think about it.. Not feel it.. Moving pass it.. Until when?.. We might shut off the pain.. What about the memories.. The feelings..

2018-11-18 12:43:37

Інші вірші поета

A year before... The vow The last candle... Do you remember...

Інші поети

사라 엑소

@marco_sara

Airad

@dassha

Valour And Faith

@Valour_And_Faith

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2505

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6169