Solitude...
Ruqayyah Jkh
It was about a man who created a creature from body parts and stitched it together... It was about a boy who relied on his imaginary friend... It was about the girlfriend who brought back her boyfriend from the dead.. It was about the masked man who avenged the death of his parents.. It was about the teacher who got herself lost in her job.. It was about the kid who took care of the strays.. As human beings.. As social animals.. We all seek warmth from another human being.. We all want company.. Those who say they do not are lying to themselves.. Solitude it is.. That destroys us in the end.. Stuck with our own thoughts.. Own pain.. Burning.. We think keeping ourselves busy will make it better.. Not think about it.. Not feel it.. Moving pass it.. Until when?.. We might shut off the pain.. What about the memories.. The feelings..
2018-11-18 12:43:37
10
0
Інші вірші поета
Forgive me.. Im so tired... Mother.. Haunted...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1564
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12177