Mother..
Ruqayyah Jkh
Mother, Where were you when i needed you the most.. Mother, Why didn't you come to see me at the hospital when i was a kid.. Mother, Why did you threaten to kill us when you are the one who gave birth to us.. Mother, Why were you always so bitter and angry all the time.. Mother, Why did you punish us for your miserable life you were living... Mother, Weren't you suppose to be the home we come to when we are scare.. Weren't you the one we were suppose to look to.. Weren't you the one who was suppose to give love,trust & safety.. Mother, You failed us.. You punished us for whatever you went through.. You took away from us any chance of a normal childhood.. Mother, I have only one & none will ever be able to replace you.. I was a kid then.. I was a teenager then.. I am a woman now.. I don't know about forgiveness nor love.. I don't know how to describe our relationship.. But, i have got your honnesty,your generosity,your anger,your bitterness & your strength.. So Mother, Thank you... No,the means for raising us weren't right.. Still, we turned out to be amazing individuals,each in their own way...
2018-09-18 17:20:13
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Mysterious
Omg.... This is so emotional..... Gosh.... I read it over and over🖤🖤🖤
Відповісти
2018-09-18 18:36:39
2
Madison Tyler
Words can't describe how i felt. So cold
Відповісти
2018-09-19 09:55:10
1
Інші вірші поета
To be loved... Butterfly she is... The last candle... My old friend...
Інші поети
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Ana_Dana
@Ana_Dana
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12454
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1277