A Sea Poem
People go, people come Feelings go, feelings come It's never forever, and it's never final It's never too late - to begin again, Even the ends are a very good start. People like, people don't like, People change, they just do, You change, you change too, Change is must. Life is must, you shall continue. Life is like a ship, sail away for a while, People go, people come, No one is there to stay. Life must continue. You can be wrecked by the infinite blue, You can get blurred by haze, Or you can discover a island new, You can cry over wreck, or begin anew, Start fresh, at the sunset. When no one wants you. And your life may seem like a dead fish, And you need water's bliss, But stay low, the tide isn't over yet, Emotions that fill you, can be handled too, No ship shall sail, to reach a destination, Ships should enjoy the journey, Journey from life till we die. Because people go, people come, And nothing is certain. But a ship must believe, what there is - Lot of treasure out there to see. And this doesn't comprise of materialistic things Like feelings, and wealth, and happiness, Because these things come and go... Live a life for all there is, To seek, to make, to plunder. You can waste time in olden thoughts, Or begin new thoughts for new time, Life may be a dead fish, but you shall learn to survive. You shall learn, sea is a school, Even if afterlife exists or not, U shall learn and use your knowledge, Nothing is certain, Things go, things come, People go, people come.
2018-05-21 05:52:10
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Scar Woods
Inspiring! 💖💖
Відповісти
2018-05-29 12:27:07
1
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1399
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3897