Winter River
His love is a winter river in which I drown, but never die, He saves me from suffocation, as his lips traces mine, But it's the effort of my thoughts, that I feel so alive. Maybe something inside me had long died and I didn't know, Maybe he burns with passionate flames, that light my burnt ashes. I stand still in the moment, if he ever calls my name, In the crowd, my eyes look for the music of winter waters, And when finally they come upon his frost fallen bank, He smiles and pretends to have won the lovers game, I drown in his river; maybe he'll save me, From the petrichor of a serene winter rain.
2018-08-29 17:42:44
7
0
Інші поети
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Akah Moth
@AkahMothPurpleCarbone14
Akah Moth
@AkahMothPurpleCarbone14
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2282
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2967