Вірш
От здається, що все написав, Слово до слова вкінці поскладав, Думку, яку-не-яку, всередину вклав, Але не зчинилася магія страв. Технічно написати вірша – це плюнути раз І в словнику пошукати кілька в'їдливих фраз, Але тут не про те. Навіть якщо ти напишеш із думкою, але некрасиво, То ніхто не почує виття з хащів ту силу, Усі й далі підуть дивиться тт. І сумно, що стиль може перегнати часи, А його витвір довго не знати краси Авдиторії. Ван Гог, Семенкó, Аллан По і Блейк Не могли собі дозволити випити шейк, Такі в нас були категорії...
2023-08-10 06:59:09
5
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9152
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2051