Дні минають
Минають дні, минають роки, А ти залишаєшся один, Не знаходиш ти любові, Змучений ти цим, І ось усівшись в крісло, Узявши ручку і папір, Ти пишеш, слова любові, До тої яку ти не зустрів, Дописав останнє слово, Й відклав прощальний лист, Береш скляночку отрути, Й робиш мертвий подиху ковток, Й розумієш, що насправді любиш, І любов ця є взаємна, Тільки ти, егоїстичний ідіот, Який думає про себе...
2019-06-16 18:10:05
2
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3877
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5228