Коли я помру
Pavlik Panko
Настане день і я помру І можливо це станеться вже завтра! Можливо я останній раз скажу пака. Можливо завтра не відкрию очі я! Не прийду до школи й не скажу тобі привіт! Можливо останній раз подивлюся в твої очі. Й скажу -А що потрібно було зробить? Я багато міг ще написати,але хто це буде все читати? Я! Хто я? Чи знаєш ти! Що твориться в мене в голові! Ні? Тому пака! Я йду туди де буде добре! Де не буде болі і образ! Де я зможу краще жити! Де не буде гніту і думок як далі жить! Усе! Закрию очі... І полечу далеко в далечінь... Тепер усе гаразд! Нема проблеми яку звати Паша...
2018-10-25 20:00:38
7
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
White_Fox_
То добре, ато я думала що ще один такий як я знайшовся)
Відповісти
2018-10-25 20:08:27
Подобається
Сніданок з Едемом
Коми, тире, лапки "храмають", але вірш нічогенький). Хочеш можу допомогти з розділовими знаками в О.П.
Відповісти
2018-10-26 18:24:53
Подобається
Pavlik Panko
@Сніданок з Едемом коли я пишу вірші на ці деталі просто не звертаю уваги ,а потім пізніше вже згадую про них
Відповісти
2018-10-26 19:14:06
1
Інші вірші поета
Кохання Наші думки Той день Дні минають
Інші поети
Prys Nikоlay
@Kanibalus
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2460
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1804