Пам'ятаю
Пам'ятаю, Як у тебе закохався, Як мріяв що разом до кінця життя, Як Клявся що не зраджу, Й любитиму попри злі слова, Пам'ятаю, Як не спали ночі, Думаючи що разом до кінця, Як клялась ти в очі що любитимеш! Під прицілом смертельно ярма, Та ти пішла, Пішла, не промовивши ні слова, Залишивши...На одинці... Із коханням й небажання до життя... Пам’ятаю, Як у тебе закохалась, Як мріяла що це - на все життя, Як полум‘я кохання в мені загоралось Й заполонило все моє життя.. Я Пам‘ятаю, Як не спали ночі , Як мріяли про життя , І як клялася я тобі у очі, Що любов ця без кінця.. Та я пішла... Бо не хотіла , щоб бачив ти - як страждаю я. Як швидко лине час,хвилина! Як скоро піду з свого життя ... Люблю тебе коханий ,ти мій милий ... Люблю й любила до кінця ... Та вже немає - не шукай Пробач , що тебе я залишила, З розбитим серцем і з листом в руках...
2019-06-16 18:02:04
2
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2018
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3969