Пам'ятаю
Pavlik Panko
Пам'ятаю, Як у тебе закохався, Як мріяв що разом до кінця життя, Як Клявся що не зраджу, Й любитиму попри злі слова, Пам'ятаю, Як не спали ночі, Думаючи що разом до кінця, Як клялась ти в очі що любитимеш! Під прицілом смертельно ярма, Та ти пішла, Пішла, не промовивши ні слова, Залишивши...На одинці... Із коханням й небажання до життя... Пам’ятаю, Як у тебе закохалась, Як мріяла що це - на все життя, Як полум‘я кохання в мені загоралось Й заполонило все моє життя.. Я Пам‘ятаю, Як не спали ночі , Як мріяли про життя , І як клялася я тобі у очі, Що любов ця без кінця.. Та я пішла... Бо не хотіла , щоб бачив ти - як страждаю я. Як швидко лине час,хвилина! Як скоро піду з свого життя ... Люблю тебе коханий ,ти мій милий ... Люблю й любила до кінця ... Та вже немає - не шукай Пробач , що тебе я залишила, З розбитим серцем і з листом в руках...
2019-06-16 18:02:04
2
0
Інші вірші поета
Наші думки Дах Серце бринить Час не наздогнати
Інші поети
Veronica_Kovalenko
@veronika_kovalenko
Noir Rumanesk
@rumanesk
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5586
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1409