Той день
Pavlik Panko
Настав той день коли в тебе закохався. Твоє волосся розвивалось на вітру. Дивившись в твої очі я хотів сказати ,що тебе люблю! Бо немає в світі кращої людини! Ніж ту що люблю! Вона найкраща в світі Дівчина з карими очима ,які я так люблю! В яких я хочу потонути й залишитися там на вік! Лиш вона мене не любить Розбивая серце мені цим!
2018-10-13 18:53:59
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сніданок з Едемом
Вірш доволі чудовий, але одне запитання все ж виникає в мене- Чи можна тонути в карих очах?🤔😏
Відповісти
2018-10-16 19:17:28
3
Pavlik Panko
@Сніданок з Едемом все можливо)
Відповісти
2018-10-16 19:21:56
3
Інші вірші поета
Дні минають Пам'ятаю НІКОЛИ! Час не наздогнати
Інші поети
Zinzee Noel
@undiscoveredflower
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11470
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1738