Я Герой

Безхатня Богиня

Твій жахливий сон триває вже так довго, що ти стиснув брови. Там з усіх боків тебе оточують ікла і сховатися нема де. Ти звалюєш на свої плечі кожен злочин. Я думаю, що це вже надто. Спитаю тебе ще раз: то що ж ти все-таки шукаєш? - Це річки чиїхось сліз розплющили мої очі. Хто ж зможе сховати в серці такі почуття, що переповнюють? Вони стануть ключем, який відчинить нові двері. Я нікого не кину – на світі немає безглуздих речей. Сили моєї пристрасті вистачить на все. Я герой.

2023-07-28 09:55:04

Інші вірші поета

Де ж свобода? Прощавай, о загадкова моя! Благання

Інші поети

Muzalevski

@Muzalevski

lunastra

@lunastra

Katy_May

@Katy_May

Схожі вірші

Всі

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

1643

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11556