Waited too long...
JENOVA JACKSON CHASE
It's not that I don't Like you... It's just that I can't stand seeing you with someone else... You know that very well I know... But still you are with her when it snows... I keep standing under the sky when it showers... But you never show up in those painfully long hours... It's just time we say goodbye Cause you won't see me again how much you try... I've waited for You too long... And it fetched me nothing but everything's gone... There's not a reason for me to live So I'm going into iternal sleep.
2018-06-13 17:13:23
16
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
ᎷϴႮΝᏟᏆҒ ϘᎪᏴᏴᎪᏞ
I passed from the same experience 💔
Відповісти
2019-11-04 22:19:59
1
ᎷϴႮΝᏟᏆҒ ϘᎪᏴᏴᎪᏞ
@JENOVA JACKSON CHASE The artist is the person who feels and knows how to express his feeling , so you are really an artist 🌹
Відповісти
2019-11-04 22:22:27
1
JENOVA JACKSON CHASE
Thankyou thankyou
Відповісти
2019-11-05 15:57:40
1
Інші вірші поета
NICO DI ANGELO Forgiven... forgotten? 20. PHOTOGRAPHY FULFILLED
Інші поети
Памс
@pararampam
Pilat Iuliana
@iulianapilat
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1337
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
44
3
851