Armure de papier
Perdix
Son armure fragile, faîte de papier N'arrête pas les coups portés. Le cœur serré, des larmes il pleure, Il veut rejeter cette douleur. Il est faible, sans protection, On le traite de demi-portion. Ils le détruisent tous ces mots, Aussi pointus que des couteaux. Car ces coups là, c'est des paroles, Qui l'oppressent et qui lui collent. Il n'arrive pas à se défendre, Et personne n'arrive à l'entendre. C'est les injures de gens méchants Qui ont brisé un pauvre enfant. La défense contre le harcèlement, Est aussi mince qu'un fin vêtement.
2020-10-16 18:42:07
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Perdix
merci 😊
Відповісти
2020-10-16 19:02:39
Подобається
7Bloody
c'est beau.. et tellement vrai.. TwT
Відповісти
2020-10-16 20:49:01
Подобається
Інші вірші поета
Florian, Florian uniquement Merde en communication Fuite de l'esprit La rose
Інші поети
-Rayures
@Catalina_P
ملاك عطوات
@WhiteAngel3011
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2202
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12986