Умных людей мы считаем на пальцах
Майже Янгол
Чашка.Заварка.Чайник.Кипяток По моему телу пробежался холодок. Солнце светит,облака плывут Расскажи мне милый как тебя зовут? Дует ветер,падают деревья Такое чувство что не город,а деревня По улице бегают неандертальци Умных людей мы щетаем на пальцах Не веди меня в океан Я и так достаточно уже пьян Речка,речка,речка ручеёк Землю розмывает ,остаеться лишь песок Ты с грустным видом смотришь в окно Говорю "люблю",но тебе всёровно На меня,на меня,на меня всёравно На сердце грусть и печали пятно Я подарил тебе любовь,ну а что взамен? Куча предательств и куча измен Я будто попала в нещастья плен Моя душа очень хочет перемен
2018-10-03 12:16:12
4
0
Інші вірші поета
За облаками.. ягодиний ад Не смотри назад.. Теперь нет смысла...
Інші поети
Любов
@lyubov_gladunyak
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5513
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2503