Умных людей мы считаем на пальцах
Майже Янгол
Чашка.Заварка.Чайник.Кипяток По моему телу пробежался холодок. Солнце светит,облака плывут Расскажи мне милый как тебя зовут? Дует ветер,падают деревья Такое чувство что не город,а деревня По улице бегают неандертальци Умных людей мы щетаем на пальцах Не веди меня в океан Я и так достаточно уже пьян Речка,речка,речка ручеёк Землю розмывает ,остаеться лишь песок Ты с грустным видом смотришь в окно Говорю "люблю",но тебе всёровно На меня,на меня,на меня всёравно На сердце грусть и печали пятно Я подарил тебе любовь,ну а что взамен? Куча предательств и куча измен Я будто попала в нещастья плен Моя душа очень хочет перемен
2018-10-03 12:16:12
4
0
Інші вірші поета
За облаками.. ягодиний ад Теперь нет смысла... Не смотри назад..
Інші поети
Olena Кim
@lenhcikm
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9111
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13198