Normal Life / Fame Life
Some people think that being famous is a nice thing but I don't think it is true. Look at those people, sometimes they might fake a smile while you never know. You don't know what happens behind the camera. Maybe they wish to lead a normal life like they used to live. Normal people can walk freely, they don't need security guards to protect them, they don't need security cameras at their house. They can go wherever they want to go without anybody interrupting their day. Their lives are not known and you never hear any rumours about them but what about the famous people? It's different. They need to hide not to be seen. Even if they did not do anything bad, you will hear rumours about them. And as always rumours spreads like fire. People admire them, love them and even become happy because of them but there are also haters. Haters who can humiliate them sometimes or even abuse them. Why? Are they not humans like normal people? Or is it just because some people are jealous? They had dreams and they made it happen. It's their life, why spread hate when they even don't know you? You hate them because you don't love them or what they do but that does not mean others hate them too. You spread rumours for others to hate them since you know you are alone. But those people are just like us. The only different is that they can never do anything according to their will as they are given rules by those in charge. So, not all things you see is true as some are just imaginary to make others happy.
2019-04-12 07:58:54
3
0
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3135
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3874