Felnőtt a tükör előtt
Csak nézed, nem érted Én pedig téged... Ugyan úgy. Nem értelek. Vajon hol jár a képzelet? Pörgeted a fejedben végig az éveket? Két lábon jársz és nevetsz, Egyenlőre beérik ezzel, Négy fal között óvnak, És amíg mész kezek fognak. Később már legyél jó, Tudod olyan példának való. Vagy csak legyél te Ha ezzel beéred. És a tükörbe nézeve... Csak azt kérded, Ez lettem tényleg? Torzít a harag, a lelked marja, Már csak az utolsó ép darab Mosolyog a tükörből vissza, És ő az aki este az italod issza. Bénít a félelem, Ami miatt eldobod a végtelent, És maradsz a csöndes névtelen. Csak keresed hol az a vidám kisgyerek. Aztán unott arccal megigazítod az ingedet . Miközben fél füllel hallgatod a híreket.
2022-01-23 20:11:49
1
0
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4811
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11955