Vége
Red
Majd lecsukódik koporsóm fedele És a múlt része lesz minden eltelt perc. Elmúlik és nem marad utánna semmi... Talán fenn marad néhány emlék. De mégis melyik? Ezernyi monoton üres perc után Jön száz meg még száz. Majd lecsukódik koporsóm fedele És a múlt része lesz minden. Része lesz a béke és a harag, Mert nem leszek más csak egy rohadó hús darab. Része lesz a bánat és az öröm, Nem számit ez már csak egy kibaszott gödör Része lesz a meleg és a hideg Többé nem érzem. Testem örökre pihen. Eltellik ez a perc is, az utolsó Számomra nyugodtabb hely a koporsó. Elmúlik minden balhé és nyugalom És csak pereg tovább a kibaszott mutató. Egyszer úgyis mindennek vége És bőrömet végig vágja a penge éle. Aggódhatnál de mégis miért tennéd? Amúgy se a te véred folyik szét, Bár torkomon a te késed Vágd el legalább érzek. Késed a torkomnál Egy fagyos téli éjszakán Jéghideg penge az ereimben Vérem végigfolyik kezemen.
2020-04-24 16:31:39
1
0
Інші вірші поета
Látszat Barátság Koncert Műmosoly
Інші поети
Лео Лея
@lesya_yurp
ulia_sapphic
@ulia_sapphic
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2476
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6041