Закохані
(від чоловічого імені) Надворі притихли пташки́, Адже прийшла ніч навшпиньки́. Вона всім подарувала спокій, насолоду. Минув цей день на ноті високій і люди поринули в ЇЇ пригоду. В будинку яскраво горять свічки, А навколо висять різнобарвні стрічки. Руки гостей сплітаються в жести, Ніби хочуть щось комусь довести. Я і ти. Два береги одної бурної ріки, Яка несе кохання, і багатьом не зрозуміти смутку розставання і приреченого нашого зітхання. Але зараз не про сумне, а про щось, швидше, неземне. Будьмо чесними: поки що, все гаразд у нас і без омріяних прикрас. Цього чудового вечора ми танцюємо. Губимось серед бальних па. Тебе обіймаю я і кажу: "Навіки моя..." Диханням обпікаю твою витончену шию, Говорячи ще й, що завжди від холоду вкрию. Така прекрасна й чарівна́, ніби з іншого світу пришлена́. Серце моє вже давно підкорила, І ти знаєш про це, моя мила. Довго не хотіла ти моїм почуттям піддаватись, Всіляко пручалась і навіть сміялась. Але з часом таки вимушена була здатись, Зрозуміла, що сама давно вже полюбила. Цієї ночі ми одні і аж ніяк не насамоті. Пристрасно цілую я тебе, Вдихаючи аромат м'якого волосся, А ти вже й не тямиш себе, Слухаючи моїх басів відголосся. Клянусь завжди тільки тебе кохати, Ніколи одну в біді не залишати. Як далеко будеш – щиро сумувати, А як поруч – ніжно обіймати.
2019-06-09 12:50:59
18
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Radianta
@ДиаНад #АР Дякую 💚💫
Відповісти
2019-09-29 20:33:00
Подобається
Яна Войвич
Досить романтичний вірш! 👍❤️
Відповісти
2020-07-14 07:00:27
1
Radianta
@Яна Войвич Дякую 👀💓
Відповісти
2020-07-14 08:03:26
Подобається
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2606
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3899