Закохані
(від чоловічого імені) Надворі притихли пташки́, Адже прийшла ніч навшпиньки́. Вона всім подарувала спокій, насолоду. Минув цей день на ноті високій і люди поринули в ЇЇ пригоду. В будинку яскраво горять свічки, А навколо висять різнобарвні стрічки. Руки гостей сплітаються в жести, Ніби хочуть щось комусь довести. Я і ти. Два береги одної бурної ріки, Яка несе кохання, і багатьом не зрозуміти смутку розставання і приреченого нашого зітхання. Але зараз не про сумне, а про щось, швидше, неземне. Будьмо чесними: поки що, все гаразд у нас і без омріяних прикрас. Цього чудового вечора ми танцюємо. Губимось серед бальних па. Тебе обіймаю я і кажу: "Навіки моя..." Диханням обпікаю твою витончену шию, Говорячи ще й, що завжди від холоду вкрию. Така прекрасна й чарівна́, ніби з іншого світу пришлена́. Серце моє вже давно підкорила, І ти знаєш про це, моя мила. Довго не хотіла ти моїм почуттям піддаватись, Всіляко пручалась і навіть сміялась. Але з часом таки вимушена була здатись, Зрозуміла, що сама давно вже полюбила. Цієї ночі ми одні і аж ніяк не насамоті. Пристрасно цілую я тебе, Вдихаючи аромат м'якого волосся, А ти вже й не тямиш себе, Слухаючи моїх басів відголосся. Клянусь завжди тільки тебе кохати, Ніколи одну в біді не залишати. Як далеко будеш – щиро сумувати, А як поруч – ніжно обіймати.
2019-06-09 12:50:59
18
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Radianta
@ДиаНад #АР Дякую 💚💫
Відповісти
2019-09-29 20:33:00
Подобається
Яна Войвич
Досить романтичний вірш! 👍❤️
Відповісти
2020-07-14 07:00:27
1
Radianta
@Яна Войвич Дякую 👀💓
Відповісти
2020-07-14 08:03:26
Подобається
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1956
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2289