القصيدة الدمشقية
هذي دمشق.. وهذي الكأس والراح إني أحب... وبعـض الحـب ذباح أنا الدمشقي.. لو شرحتم جسدي لسـال منه عناقيـدٌ.. وتفـاحو لو فتحـتم شراييني بمديتكـم سمعتم في دمي أصوات من راحوا زراعة القلب.. تشفي بعض من عشقووما لقلـبي –إذا أحببـت جـراح مآذن الشـام تبكـي إذ تعانقـني و للمـآذن.. كالأشجار.. أرواح للياسمـين حقـوقٌ في منازلنـا..وقطة البيت تغفو حيث ترتـاح طاحونة البن جزءٌ من طفولتنا فكيف أنسى؟ وعطر الهيل فواح هذا مكان "أبي المعتز".. منتظرٌووجه "فائزةٍ" حلوٌ و لمـاح هنا جذوري.. هنا قلبي... هنا لغـتي فكيف أوضح؟ هل في العشق إيضاح؟كم من دمشقيةٍ باعـت أسـاورها حتى أغازلها... والشعـر مفتـاح أتيت يا شجر الصفصاف معتذرفهل تسامح هيفاءٌ ..ووضـاح؟خمسون عاماً.. وأجزائي مبعثرةٌ..فوق المحيط.. وما في الأفق مصباح تقاذفتني بحـارٌ لا ضفـاف لها..وطاردتني شيـاطينٌ وأشبـاح..
2020-10-08 16:14:49
10
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
chouchu koki
👏واو جميل جدا حبيبتي
Відповісти
2020-10-09 09:56:18
2
جو ليآ
جميلة جدا 😭♥️
Відповісти
2020-10-09 20:59:49
1
Rawan
@جو ليآ مثلك 😀
Відповісти
2020-10-11 21:04:24
Подобається
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1045
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1731