القصيدة الدمشقية
Rawan
هذي دمشق.. وهذي الكأس والراح إني أحب... وبعـض الحـب ذباح أنا الدمشقي.. لو شرحتم جسدي لسـال منه عناقيـدٌ.. وتفـاحو لو فتحـتم شراييني بمديتكـم سمعتم في دمي أصوات من راحوا زراعة القلب.. تشفي بعض من عشقووما لقلـبي –إذا أحببـت جـراح مآذن الشـام تبكـي إذ تعانقـني و للمـآذن.. كالأشجار.. أرواح للياسمـين حقـوقٌ في منازلنـا..وقطة البيت تغفو حيث ترتـاح طاحونة البن جزءٌ من طفولتنا فكيف أنسى؟ وعطر الهيل فواح هذا مكان "أبي المعتز".. منتظرٌووجه "فائزةٍ" حلوٌ و لمـاح هنا جذوري.. هنا قلبي... هنا لغـتي فكيف أوضح؟ هل في العشق إيضاح؟كم من دمشقيةٍ باعـت أسـاورها حتى أغازلها... والشعـر مفتـاح أتيت يا شجر الصفصاف معتذرفهل تسامح هيفاءٌ ..ووضـاح؟خمسون عاماً.. وأجزائي مبعثرةٌ..فوق المحيط.. وما في الأفق مصباح تقاذفتني بحـارٌ لا ضفـاف لها..وطاردتني شيـاطينٌ وأشبـاح..
2020-10-08 16:14:49
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Rawan
@أليس. 👍🙌
Відповісти
2020-10-08 17:07:04
1
chouchu koki
👏واو جميل جدا حبيبتي
Відповісти
2020-10-09 09:56:18
2
Rawan
مثلك 😀
Відповісти
2020-10-11 21:04:24
Подобається
Інші вірші поета
.. ناقصات عقل.. حرٌ.. ابتسم..
Інші поети
Asker Nerys
@Asker_Nerys
Ella Verrremi
@verrremi
Syram
@Syram
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2476
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5082