Вступ
1. Адам Блаузер.
2. Пусти.
3. Цінуй те, що маєш.
4. Du nervst mich!
3. Цінуй те, що маєш.
Victor Chevalier, 7:32

> адам

> пусти


Блаузер нерозуміюче насупився, витримуючи коротку паузу. Пальці повільно торкнулися екрану, набираючи імпровізовану відповідь, однак відразу ж завмерли, з часом вимикаючи телефон. Зробивши крок вперед, чоловік привітав повз прямуючих візитерів, очима орієнтуючись на місцевості, немов будуючи потрібний маршрут. 

Вхідні двері неквапливо зачинялись за відвідавшими музей особами, пускаючи потік морозного повітря у тепле приміщення. Перешкода впевнено піддалась під натиском сильних рук Адама - у стороні на сходах стояв червонолиций від холоду юнак, бігаючи зеленими очима по крокуючим стежками пішоходам.


-- Привіт, -- буркнув задоволений хлопець через лічені секунди, побачивши знайому особу поряд. Працівник на мить затямив подих, дивуючись впертості русявого підлітка.

-- Відчинено, -- коротко відповів чоловік, немов обом повторюючи давно відому інформацію нерозбірливим тоном. Відступив брюнет не відразу - Віктор зробив декілька кроків вперед, натякаючи  пустити його всередину.


◦ ◦ ◦


-- Ви маєте конкретне запитання? -- йдучи дальніми коридорами тихих відділів, раптово для Шевальє запитав екскурсовод, розрізавши тишу хриплуватим голосом. Студент уткнувся поглядом у співрозмовника, за котрим плететься останні хвилини у спробах наздогнати, тимчасово замовкаючи. Очі вмить були спрямовані в інший бік.

-- Так, -- по-дитячому зацікавлено відповів молодший з задишкою, безсоромно підбігаючи до вже знайомого йому експоната. Адам услід йому пройшов поглядом, мовчки спостерігаючи за діями активного візитера, -- Тут висить ковдра, а там взагалі нічого немає, -- хлопець знову замовк, вказуючи пальцем на один із крайніх об'єктів. 

Адам зробив крок вперед:


-- Це не ковдра, -- буркнув частково роздратовано, ледь помітно зсуваючи брови, -- Здається, я вже розповідав про це.

Русявий пройшовся очима по приміщенню, відразу стихаючи. В наступну ж мить він зірвався з місця, безтурботно прогулюючись по довгим коридорам видатного закладу.


-- Стій! -- Адам збентежено насупився, ступивши услід відвідувачу, -- Перепрошую, -- відразу ж звернувся до іншої особи чоловік, ледь не збиваючи ту з ніг. Підліток впевнено прямував вперед прискореним кроком, хаотично бігаючи поглядом по опрелюдненим об'єктам, -- Фак.. -- невагомо спіткнувшись, прошипів той, однак відразу ж зупинився, піднімаючи очі - Віктор став поруч з одним із працівників, пильнуючи за тим, а потім заховав руки за власну спину, задравши підборіддя -  рудоволосий екскурсовод звернув увагу на юнака та незлобливо скуйовдив кучеряві пасма волосся кулаком на його маківці. 

Блаузер спантеличено зациклив погляд на знайомих, протягом певного часу залишаючись на одному місці. Руки поволі пірнули в кишені. Чоловік вирівнявся в спині, неквапливо ступаючи в інший бік - до одного з експонатів, що стояв навпроти.

Тож це знайомий Еліоса? Здається, вони справді товаришують, однак колега ніколи не згадував студента у діалогах, навіть не вітався з ним, проходячи повз.

Адам відволікся на крокуючу за стрункою жінкою  дитину, вказуючу пальцем догори - структурна стеля з характерно заокругленими вирізами, що формують красиві зображення, неодноразово привертала увагу оточуючих. Брюнет пройшовся поглядом услід вказівному пальцю візитерів. Матір перехопила долоню малечі, повільно продовжуючи шлях вздовж широких коридорів.

-- Пішли, -- перед обличчям вмить з'явився русявий хлопець, сконцентровано кусаючи губи. Блаузер випав із роздумів, фокусуючи погляд на співбесідникові навпроти. Той, здається, мовчав у відповідь ще певний час, перехоплюючи пальцями картку від кабінету у власних руках. Молодший зробив крок у бажану сторону, втираючи носа - добре, тут достатньо жарко. Куртка вмить сповзла з плечей підлітка - той недбало закинув її собі на плече, відразу ж підбираючи спадаючу тканину руками, та намотав на передпліччя, залишившись у дивного кольору светрі.

Завмерлий Адам згодом оговтався, наздогнавши енергійного студента. Ніколи не думав навіть про болюче очікування власної смерті через "надзвичайну" у його випадку активність та стурбованість - якщо так продовжиться і надалі, цілком можна розраховувати на кратор замість музею через цього  хлопця в результаті його раптових припливів енергії, що розривають серце на частини - кожен знищений чи пошкоджений об'єкт у даному приміщенні буде на совісті обох.

-- Я можу бути корисним? -- Ненав'язливо поцікавився чоловік, йдучи поруч з благотворно прямуючим юнаком. Шевальє кинув короткий погляд у сторону співбесідника, продовжуючи шлях.

-- Шукаєш сенс життя? -- Підліток додав, віддзеркаливши його інтонацію.

 Працівник збив крок та з видихом витріщився на підлогу - "Це тут до чого?". Знову замовк, не маючи ідей щодо супроводження цієї персони - тут все, здається, йому вже відомо. Відомо і не цікаво.



◦ ◦ ◦



-- Wo hast du ihn gefunden? -- втомлено видихнув блакитноокий, займаючи місце на дивані у одному із кабінетів. Еліос зробив декілька кроків в сторону товариша, сідаючи поруч.

-- Ich sah ihn am Dienstag allein mitten in einem fast leeren Korridor. Begrüßte mich, interessanter Junge. Er hätte fast die Vase von Nummer dreißig zerbrochen, -- пустив смішок "оповідач", підгинаючи під себе ноги. У руках ненадійно ковзала чашка з гарячим чаєм.

-- "Fast zerbrochen"? Findest du das lustig? Er wird unsere Karriere und das Museum gemeinsam zerstören, El.

-- Karriere. Bring mich nicht zum Lachen, -- нервово потішався приятель, перехопивши посудину в руках комфортніше, -- Kein großer Verlust, -- За першим ковтком обпікаючого напою очі ковзнули в сторону молодого співбесідника. Чоловік повільно відсторонився від чашки, -- Du bist seit Jahren in diesem Bereich tätig. Möchtest du dieser Übelkeit nicht etwas Neues hinzufügen? -- немов виправдовуючись, додав Розенберг, стихаючи в очікуванні відповіді.

-- Natürlich nicht. Deshalb habe ich hier einen Job bekommen.

Рудоволосий витримав коротку паузу, зацикливши погляд на товаришеві. Губи знову торкнулися гладкого обода чашки:


-- Esel, -- Услід за почутим брюнет незадоволено насупився.

-- Was hast du gesagt?

-- Du bist wirklich ein Esel. Lernst zu schätzen, was du hast.

-- Willst du damit sagen, dass ich diesen Junge schätzen soll?

-- Natürlich. Du suchst in allem nur nach Negativem.

-- Das ist ein Missverständnis. Du kennst mich überhaupt nicht.

-- Naa-a ja. Das war's, das Thema ist abgeschlossen.



◦ ◦ ◦



З самого ранку настрій був не космічний. О четвертій Блаузер вже знаходився у вільному кабінеті - Еліос сюди майже не заходить, да і в такий час досі спить десь у ліжку свого будинку, інші ж працівники групуються аналогічно в інших місцях. 

Доручень було достатньо багато - працювати лише у цьому закладі він, звісно, не планував, а схожа робота десь у тій сфері потребувала досить багато часу на, як мінімум, її пошук та перші спроби. Ноутбук уже кипів від перевантаження, а очі повільно злипалися, з кожною годиною все більше і більше натякаючи на потребу у відновленні нормального режиму сну. 

Від телефону на екран ноутбуку, від ноутбуку на телефон. З гаджету на гаджет, здається, зір зіпсується неймовірно швидко. Адам взяв ручку до рук. Хвилини пливуть надто повільно. Погляд знову примерз до екрану невеликого смартфону. Потрібний рядок перекрило нове повідомлення, холодні пальці знову послабили хватку:



Victor Chevalier, 5:23

> адам

> пусти



-- Na nein, bitte..

© RevIariARchi ,
книга «Так, мій фюрере!».
Коментарі