И ЖИЗНИ БЫ НЕ ПОЖАЛЕЛ
И жизни бы не пожалел За голос в трубке телефона, Чтоб в роще погулять вдоль склона, Дышать тобой, устав от дел. Увы, не возвратить былое, Не целовать любимых губ. Я был неисправимо глуп От чувств сбежав - как от конвоя. Уж ничего не поменять. В массовке ты была как прима. И вот уж любишь и любима, А мне учиться забывать. А мне учиться убивать Себя, мечты, любовь и память. Всё выжечь. Следа не оставить. В пустыне век свой коротать.
2023-01-20 19:08:16
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
34
8034