КУБИК РУБИКА
Надо мною плывут планеты, - Как несчастной любви адепты. Я пытаюсь представить где ты, Но при этом не думать с кем ты. Передумано, пересказано, Расцеловано при прощании. Ты любить меня не обязана, Я забыть тебя не в состоянии. Все сомненья придам бумаге я, Пусть стихи – лишь любви агония. Раз в сердцах происходит магия, Значит, есть в этом мире гармония. Вот бы эту боль ночь смогла унять, Чувства выдавить – как из тюбика. Жаль, слова на любовь мне не выменять. Я в руках твоих – кубик Рубика.
2023-02-01 07:16:58
1
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2263
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
3959