На экране полночных небес
Андрій Лаврик
На экране полночных небес Крутит ночь колдовское кино. В неизвестность отходит экспресс, Превращаясь в сплошное пятно. Заметает сентябрь следы, Избавляясь от летних улик. И откуда в нём столько воды? Он сварлив, словно дряхлый старик. Может сызнова жизнь мне начать? Научиться безгрешно любить, Научиться бесстрашно мечтать, К облакам в небеса воспарить. Или сгинуть в тоске навсегда, Опрокинуть клепсидру времён. Не моей ли то жизни года Опадают с желтеющих крон?
2023-01-26 19:50:10
1
0
Інші вірші поета
Минус один друг По правую руку, как ангел хранитель 94 Мотивы
Інші поети
ami
@sourami
Nazar Pytsyk
@bez_talanta
Zeen
@Blue_Bliss
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4024
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4379