ЛЁГКОСТЬ БЫТИЯ
Тургеневская барышня бальзаковского возраста Взирает из окошка на есенинский пейзаж. Картина опостылела. В душе не слышно возгласа. Восторженного выкрика. Чтоб зазвенело аж. Вишнёвый сад быльём порос. Убиты пересмешники. Грохочут самолёты над кукушкиным гнездом. Повелевают мухами и ловят лайки грешники, И всюду души мёртвые спят в храме золотом. По сто лет одиночества здесь каждому отмеряно. Быть нелегко тут Мастером. Ещё труднее – Богом. Поющие в терновнике фальшивят неуверенно. Герой нашего времени – Незнайка с личным блогом. Дары волхвов потеряны. Сквозь шум и ярость вы же Несёте в себе бремя человеческих страстей. Любой поэт тут – Жан Вальжан - мальчик, который выжил. Хоть захлебнуться обречён в болоте пены дней. Вино из одуванчиков мы пьём во славу памяти. Блеет, мычит и хрюкает наш пёстрый скотный двор. По ком же звонит колокол? Когда его расплавите, Процесс нам кафкианский подпишет приговор. Все ветром унесённые бредут назло пучинам Над пропастью во ржи. Там, может быть, и я. Процентщица старуха ссудила жизнь взаймы нам. Что ж так невыносима ты? Эх, лёгкость бытия.
2023-01-22 08:20:52
1
0
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15004
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4635