НИТИ

Андрій Лаврик

Сжимая прах сожжённых дней в горсти, Мы к небу устремляем взор нередко. Не сказанное вовремя «прости» - Словно не принятая вовремя таблетка. Помашем вслед мечте, как кораблю. Реальность смоет замок наш песочный. Не сказанное вовремя «люблю» - Как врач, что не успел на вызов срочный. А тишина взвела уже курок, И ночь глядит в окно, как вурдалак. И стрелок суд коварен и жесток: Выносит время свой вердикт: «тик-так, тик-так». Жизнь – как пустыня. Память – как родник. Впусти меня в свой ураган событий. Пока не порвались в ужасный миг Друг с другом нас связующие нити.

02.02.2023

Інші вірші поета

Нас з дитинства вчили любити усіх, окрім сЕбе Камень НЕ МОЖЕШЬ В ДЖИНСЫ ВТИСНУТЬ ПУХЛЫЙ ЗАД? ЖИТЬ

Інші поети

ملاك عطوات

@WhiteAngel3011

Dashasafin

@Dasasafin

sinemma

@sinemma

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11364

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4804