Отблеск рассвета, как остриё кинжала
Андрій Лаврик
Отблеск рассвета, как остриё кинжала, Комнату режет вдоль, начиная с угла. Она любит всех, кого когда-то теряла, Только за то, что однажды вернуть не смогла. Плачь загибается резко в русло скандала, Перетекает в гортанный, надрывный смех. Она ненавидит тех, от кого устала. А значит, что просто возненавидела всех.
2023-01-25 05:14:52
1
0
Інші вірші поета
Боже, как с ней легко и просто! Звонок Світанок розпалив мільйон багать FABER EST SUAE QUISQUE FORTUNAE
Інші поети
Edelweiss
@Edelweiss
jxsx_ kxlsxw
@jxsx_kxlsxw
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2041
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5579