Сопливы и слезливы песнопения
Андрій Лаврик
Сопливы и слезливы песнопения. Забыл твой голос, тонкий стан и взор. На новой моей жизни днях рождения Я нёс печальный, сладострастный вздор. Я говорил, причмокивая чинно, Как будто не спешу тебя спасти. Что жизни моей, коротко иль длинно, А надлежит одну любовь найти. Слова я находил, как виночерпий Со дна черпает лучшее вино. И вкус медлительности вяло-терпкий С моей мечтой сливался заодно. А что теперь? Скажи мне, кто я? Где я? Кем я не узнан или позабыт? Какого же мне бичевать злодея? Моя душа меня же и корит.
2023-01-25 08:46:50
1
0
Інші вірші поета
И ТЫСЯЧИ ЖИЗНЕЙ ПОКАЖЕТСЯ МАЛО ТОДІ Восторг души ПОЭМА О НЕСЛУЧИВШЕМСЯ СЧАСТЬЕ
Інші поети
Sofial Deep Down
@Sofial_sol_
Ethanio Oberon
@ethanio_oberon
Hannah
@hananahQbanna
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1677
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12367