Сопливы и слезливы песнопения

Андрій Лаврик

Сопливы и слезливы песнопения. Забыл твой голос, тонкий стан и взор. На новой моей жизни днях рождения Я нёс печальный, сладострастный вздор. Я говорил, причмокивая чинно, Как будто не спешу тебя спасти. Что жизни моей, коротко иль длинно, А надлежит одну любовь найти. Слова я находил, как виночерпий Со дна черпает лучшее вино. И вкус медлительности вяло-терпкий С моей мечтой сливался заодно. А что теперь? Скажи мне, кто я? Где я? Кем я не узнан или позабыт? Какого же мне бичевать злодея? Моя душа меня же и корит.

2023-01-25 08:46:50

Інші вірші поета

АЙДАРЕД ПОПАСТЬ К ТВОИМ ГЛАЗАМ В НЕМИЛОСТЬ Зреют наши души Амур промахнулся, такое бывает

Інші поети

Аня

@Ann_000

_Юпитер_

@_Cuddlies_

Julia K

@yy_mistress

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4928

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

1755