ПОТОПЕЛЬНИК
Андрій Лаврик
Ніч промайнула стрімкою серною, Згасла остання зоря-пустунка. Водою вранішньою озерною Вмивається лісова чаклунка. Над відображенням причаїлася, Замилувалася власною вродою. З рибалкою поглядами зустрілася, І розпрощався той зі свободою. «Я ці вуста цілувати мушу! Бери, що хочеш, мені не шкода.» А та регоче: «Віддай-но душу!» «Як душу хочеш, то й добре. Згода.» Вона збирала давно й уміло Силу кохання щирих сердець. Сплило за тиждень в водоймі тіло. Свідки клялися: всміхався мрець.
2023-02-06 14:49:56
1
0
Інші вірші поета
Комод НАМ ВСЕМ КОГДА-ТО БЫЛО ВОСЕМЬ ЛЕТ... ИГРА ПРЕСТОЛОВ ШОКОЛАД И ВИНО
Інші поети
Sallma890
@Sallma890
Kary
@Driming_comes
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1880
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4844