ПОТОПЕЛЬНИК
Андрій Лаврик
Ніч промайнула стрімкою серною, Згасла остання зоря-пустунка. Водою вранішньою озерною Вмивається лісова чаклунка. Над відображенням причаїлася, Замилувалася власною вродою. З рибалкою поглядами зустрілася, І розпрощався той зі свободою. «Я ці вуста цілувати мушу! Бери, що хочеш, мені не шкода.» А та регоче: «Віддай-но душу!» «Як душу хочеш, то й добре. Згода.» Вона збирала давно й уміло Силу кохання щирих сердець. Сплило за тиждень в водоймі тіло. Свідки клялися: всміхався мрець.
2023-02-06 14:49:56
1
0
Інші вірші поета
Сумління 01:32 УМВЕЛЬТ РАССВЕТ В ЛЕСУ
Інші поети
Ай
@bisovadivchina
رِينبـــو
@RawanEltheni
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2018
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1949