ПОТОПЕЛЬНИК
Андрій Лаврик
Ніч промайнула стрімкою серною, Згасла остання зоря-пустунка. Водою вранішньою озерною Вмивається лісова чаклунка. Над відображенням причаїлася, Замилувалася власною вродою. З рибалкою поглядами зустрілася, І розпрощався той зі свободою. «Я ці вуста цілувати мушу! Бери, що хочеш, мені не шкода.» А та регоче: «Віддай-но душу!» «Як душу хочеш, то й добре. Згода.» Вона збирала давно й уміло Силу кохання щирих сердець. Сплило за тиждень в водоймі тіло. Свідки клялися: всміхався мрець.
2023-02-06 14:49:56
1
0
Інші вірші поета
Запам’ятаю, мов пароль МАЯК ШЁПОТ ЧУВСТВ ДАВАЙ О ПОГОДЕ. ЧТО ТОЛКУ БОЛТАТЬ О ВЕЧНОМ?
Інші поети
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16734
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5798