Предрассветный романс
(18+)
Шорох сброшенной вниз твоей юбки из шёлка, Твое тело – искусство - в отраженьи зеркал. Я твердил: «Моя жизнь без тебя – лишь дешёвка», И в объятьях до хруста своё счастье сжимал. Можно ль разум сберечь, коль свирепствуют страсти? Да и нужно ль к уму относиться всерьёз? В нашу первую ночь - у инстинктов во власти - Мы топили азарт в лепестках алых роз. Нас низвергнут потом небеса, стукнув оземь, Всё мирское однажды рассыплется в прах. Но горит ярче звёзд, как огонь на морозе, - Поцелуй твой – печать на любви письменах. Мы зальём йодом страсти душевные раны, Всё равно, за окном Рим, Нью-Йорк иль Прованс. Пока ты во сне видишь далёкие страны, Я пишу в тишине предрассветный романс.
2023-02-11 19:46:22
1
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5598
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
3262