Предрассветный романс
(18+)
Шорох сброшенной вниз твоей юбки из шёлка, Твое тело – искусство - в отраженьи зеркал. Я твердил: «Моя жизнь без тебя – лишь дешёвка», И в объятьях до хруста своё счастье сжимал. Можно ль разум сберечь, коль свирепствуют страсти? Да и нужно ль к уму относиться всерьёз? В нашу первую ночь - у инстинктов во власти - Мы топили азарт в лепестках алых роз. Нас низвергнут потом небеса, стукнув оземь, Всё мирское однажды рассыплется в прах. Но горит ярче звёзд, как огонь на морозе, - Поцелуй твой – печать на любви письменах. Мы зальём йодом страсти душевные раны, Всё равно, за окном Рим, Нью-Йорк иль Прованс. Пока ты во сне видишь далёкие страны, Я пишу в тишине предрассветный романс.
2023-02-11 19:46:22
1
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1531
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3850