В МАГАЗИН УПИРАЕТСЯ УЛИЦА
Андрій Лаврик
В магазин упирается улица, У крыльца пьянь районная шляется. Здесь опять моя память рифмуется С той любовью, что не воскрешается. С безвозвратно утерянной нежностью, И со страстью за гранью безумия. Тут судьба мне грозит неизбежностью - Мёртвая и сухая, как мумия. Горький запах травы свежескошенной, Тихий шелест листвы над дорогою. Для души, до заплаток изношенной, Время служит плохою подмогою. Как змея подло в травах скрывается, Так же в сердце любовь маскируется. У крыльца пьянь районная шляется. В магазин упирается улица.
2023-02-07 13:25:39
1
0
Інші вірші поета
СВЯТО ХАНАМІ В УЖГОРОДІ Тремтять останні сонця промені Первопричины и первоистоки LA VITA È BELLA (ОММАЖ РОБЕРТО БЕНИНЬИ)
Інші поети
rosbyta_chasha
@rosbyta_chasha
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4024
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4960