Твоя хрупкая ладонь в моей ручище
Твоя хрупкая ладонь в моей ручище. Нежность пальцев, мягкой кожи шёлк. Кто-то вечно смысл жизни ищет, Ну а я свой смысл в тебе нашёл. И за что, скажи, мне эти чувства? За какой ужасный, смертный грех? Мне бы обнимать тебя до хруста! Мне бы целовать тебя при всех! И когда, поспешно зажигаясь, Взмыла в небеса созвездий стая, - На тебя смотрел, не отрываясь. Ты - как звёзды - тоже неземная. Ты уходишь. Всё предрешено. Видно проклят я безжалостной судьбою. И в душе, где пусто и темно, То скулю – как пёс, то диким волком вою.
2023-02-02 18:01:02
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8084