Твоя поступь была невесома, легка
Твоя поступь была невесома, легка, Все корили при жизни тебя за беспечность. Под ступнями послушно парят облака, А в запасе теперь безграничная вечность. В длинном списке потерь подвела ты черту, Безнадёжно сама превратившись в потерю. Ты же верила в рай, и в его красоту. Мне туда не попасть – потому что не верю. Это значит – прощай. Навсегда. Без звонков, Без твоих сообщений: «Не спишь?», - среди ночи. И умрут миллиарды не сказанных слов, Превращённые в кладбище из многоточий. Но останется солнцем обласканный сквер, Эхо наших шагов звучит, душу печаля. Память буду хранить рьяно, как тамплиер, Охранявший секреты Святого Грааля.
2023-02-12 10:49:39
1
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2204
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4898