Твоя поступь была невесома, легка
Твоя поступь была невесома, легка, Все корили при жизни тебя за беспечность. Под ступнями послушно парят облака, А в запасе теперь безграничная вечность. В длинном списке потерь подвела ты черту, Безнадёжно сама превратившись в потерю. Ты же верила в рай, и в его красоту. Мне туда не попасть – потому что не верю. Это значит – прощай. Навсегда. Без звонков, Без твоих сообщений: «Не спишь?», - среди ночи. И умрут миллиарды не сказанных слов, Превращённые в кладбище из многоточий. Но останется солнцем обласканный сквер, Эхо наших шагов звучит, душу печаля. Память буду хранить рьяно, как тамплиер, Охранявший секреты Святого Грааля.
2023-02-12 10:49:39
1
0
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2529
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4924