Твоя поступь была невесома, легка
Твоя поступь была невесома, легка, Все корили при жизни тебя за беспечность. Под ступнями послушно парят облака, А в запасе теперь безграничная вечность. В длинном списке потерь подвела ты черту, Безнадёжно сама превратившись в потерю. Ты же верила в рай, и в его красоту. Мне туда не попасть – потому что не верю. Это значит – прощай. Навсегда. Без звонков, Без твоих сообщений: «Не спишь?», - среди ночи. И умрут миллиарды не сказанных слов, Превращённые в кладбище из многоточий. Но останется солнцем обласканный сквер, Эхо наших шагов звучит, душу печаля. Память буду хранить рьяно, как тамплиер, Охранявший секреты Святого Грааля.
2023-02-12 10:49:39
1
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5036
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2888