Мої мрії давно вже пропахли твоїми парфумами
Мої мрії давно вже пропахли твоїми парфумами, Твоя усмішка без моїх жартів здається нещирою. Ніч карбує у серці твій образ магічними рунами, І мурахами пристрасть лоскоче всі м’язи під шкірою. Відторік утопив я свій спокій у водах Атлантики, Загубив зовсім гордість між Прагою десь та Ямайкою. Я люблю твої сукні за всі чудернацькі їх бантики, І як робиш міцнішою каву добірною лайкою. Як кепкуємо над дріб’язковими вічними темами, І як губимо смуток в ранковім рожевім серпанку ми. Один одному стали споріднені душі тотемами, Котрі «квасять» текілу під «Shape of My Heart» філіжанками. Ти малюєш життя чарівними строкатими барвами, Я привношу у нього поезію римами й ритмами. Шанси вічно любити не є вже такими примарними. У закоханих навіть думки линуть в небо молитвами.
2023-02-11 11:09:11
1
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4661
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1277