ТЫ ЛИБО СМЕЁШЬСЯ, ЛИБО СМЕШОН
"Надо уметь мириться с собой. " (Анри де Тулуз-Лотрек) Ты либо смеёшься, либо смешон. То с розой в петлице, то с шеей в петле ты. И, как ни крути, всё вокруг – только фон: Все эти театры, бордели, банкеты. Как не хохочи, а себе не соврёшь. По-своему каждый в толпе – одиночка. Так глупо нам пнуться из всех своих кож, Когда нет души, зато есть оболочка. Мы тщательно гоним иллюзии прочь, Врачуем вином все сердечные раны. И лица вокруг – прям с полотен – точь-в–точь - Распутные девки, шуты, шарлатаны. Сбрось камень с души, отпусти свой конвой. Яркой кистью судьбы свой мы пишем портрет. Всё, что надо уметь, - примиряться с собой, Ведь на каждый вопрос в нас самих есть ответ.
2023-02-09 16:19:02
1
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1783
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1967