Запам’ятаю, мов пароль
Андрій Лаврик
Запам’ятаю, мов пароль, Хміль твоїх губ, та солод слів. На перехресті наших доль, В сумному світлі ліхтарів. Печаль непройдених доріг, Двох душ та тіл німу спокуту. І пристрастей солодкий гріх, І ніжних пестощів отруту. У потойбіччі дивних снів, В тяжкій любовній лихоманці, Ми у в’язниці почуттів Амура бранці та обранці. Я бачив в царстві диваків, Як квітли бур’яни, мов рози. Щасливих бачив жебраків, Й багатіїв, що лили сльози. Лихих ченців й святих повій. Я знаю безліч рим й історій. Ходім хутчіш в країну мрій Шляхом зіркових траєкторій.
2023-02-02 09:49:04
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мартин ІДЕН
Чудово!
Відповісти
2023-02-02 20:32:12
Подобається
Інші вірші поета
ПОЭМА О НЕСЛУЧИВШЕМСЯ СЧАСТЬЕ МЫШКА СТАНОВИТСЯ ПРОДОЛЖЕНИЕМ РУКИ Такие вот дела Не дрожать, не хватать за запястья
Інші поети
Julia K
@yy_mistress
a n n a
@vintagewine
Thomas Agud
@thomasagud
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2167
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4245