Запам’ятаю, мов пароль
Запам’ятаю, мов пароль, Хміль твоїх губ, та солод слів. На перехресті наших доль, В сумному світлі ліхтарів. Печаль непройдених доріг, Двох душ та тіл німу спокуту. І пристрастей солодкий гріх, І ніжних пестощів отруту. У потойбіччі дивних снів, В тяжкій любовній лихоманці, Ми у в’язниці почуттів Амура бранці та обранці. Я бачив в царстві диваків, Як квітли бур’яни, мов рози. Щасливих бачив жебраків, Й багатіїв, що лили сльози. Лихих ченців й святих повій. Я знаю безліч рим й історій. Ходім хутчіш в країну мрій Шляхом зіркових траєкторій.
2023-02-02 09:49:04
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мартин ІДЕН
Чудово!
Відповісти
2023-02-02 20:32:12
Подобається
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8967
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1771