НАСТРІЙ
Андрій Лаврик
Настрій – як у пісні Глорії Гейнор, Себто споконвічній «I Will Survive». Якщо Бог наш світ сотворив як геймер, То йому миліший не спокій, драйв. Хто бажає слави, той платить хистом. Не здіймЕться в небо вже свійський птах. Ось крокує серпень босоніж містом, Трусить нишком яблука по садах. По TV хизуються депутати Лише їм помітним стрімким прогресом. Це блюзнірство стало всіх забавляти, Наче фільми з коміком де Фюнесом. Від оргазму штирить, чи від маразму Можновладців – думаю я невдячно - І дивлюсь на світ в об’єктив сарказму, Бо якщо замислитись, стане лячно.
2023-02-07 20:02:28
1
0
Інші вірші поета
Yesterday Весной они пахали, сеяли Тремтять останні сонця промені ВІДЬМА
Інші поети
Khokh..
@khloudm99
Anjali_ R
@rawatanjali949
Anna Gera
@my_own_story
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2555
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3298