Не судилося
Дихати. Я втомилася. Вартість моїх бажань більша, ніж є в кишені - бачити твої сни. Стіни моїх кімнат чули більше зізнань, аніж їх один одному вже промовляли ми. Ми прокидаємось в різних ліжках, містах, кімнатах. Поряд не ти - телефон, в ньому твоє зображення. Нас із тобою затримали у віртуальних ґратах. І в моїх жалібних віршах є твоє відображення. Просто нам не судилося бачити одні стіни, вид із вікна балкону, пити з одних чашок. Сльози мої - тихий біль. Ми з тобою зустрінемось на сторінках зворушливих, добре відомих книжок. Час без твоїх повідомлень плине, немов століття. Нас не влаштовує доля. Хто ж бо її написав? Просто нам не судилося жити пліч-о-пліч, старіти. Ти мене крізь мережу зцілював, воскресав. Звідки знайдеться та відповідь, будемо разом чи ні? Нас же неволять обставини все залишити, як є. Скільки не намагатися не підніматись з колін, доля нам ані трохи втіхи, надій не дає. Варта чи бути коханою, навіть, безмежно щасливою? Тіла твого торкатися - це лиш недопалок мрій. Жаль, та мої почуття небу є неважливими. Вранці нічого не зміниться. Онлайн я чекатиму твій.
2018-11-29 22:11:23
5
0
Схожі вірші
Всі
Don't know what to do
I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ
45
3
5073
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1848