..6..
Вона вчила мене жити,боротись за життя..
Я їй вдячна від душі..
Я дуже полюбила її,полюбила своє життя,й себе..
Але,інколи настане темрява в очах..
І знову я стану не собою..
Вона підтримає,визволить з кайдан..
Розв'яжить мене від цього,від такого життя..
Яке складається як пазли з тисячі деталей..
Вона допоможе мені їх скласти..
Розібратись в житті,почуттях..
В симпатії,коханні..
Ці пазли як нитка,куди заведе не знаю..
Чим закінчиться життя,коли обірветься..
Я хотіла розділити з нею своє тепло..
Що є у душі..зігріти її..
Я не можу більше терпіти образи..
Я випалюю гнів,вона мене зупиняє..
Єдина людина що здатна мене зупинити..
Ненаробити помилок,за які потім платити мені..
Я їй вдячна за науку життя,за моралі що вичитувала мені вона..
Не злилась на мене,а навпаки говорила спокійно..
Щоб до мене дурної все дійшло..
І я так більше не робила..
Вона навчила мене знову дихати..
Вільно,незалежно..
Вона моє маленьке сонечко!
Я її люблю!Ціную!Понад усе!
2023-05-08 08:39:34
3
0