..6..
Вона вчила мене жити,боротись за життя.. Я їй вдячна від душі.. Я дуже полюбила її,полюбила своє життя,й себе.. Але,інколи настане темрява в очах.. І знову я стану не собою.. Вона підтримає,визволить з кайдан.. Розв'яжить мене від цього,від такого життя.. Яке складається як пазли з тисячі деталей.. Вона допоможе мені їх скласти.. Розібратись в житті,почуттях.. В симпатії,коханні.. Ці пазли як нитка,куди заведе не знаю.. Чим закінчиться життя,коли обірветься.. Я хотіла розділити з нею своє тепло.. Що є у душі..зігріти її.. Я не можу більше терпіти образи.. Я випалюю гнів,вона мене зупиняє.. Єдина людина що здатна мене зупинити.. Ненаробити помилок,за які потім платити мені.. Я їй вдячна за науку життя,за моралі що вичитувала мені вона.. Не злилась на мене,а навпаки говорила спокійно.. Щоб до мене дурної все дійшло.. І я так більше не робила.. Вона навчила мене знову дихати.. Вільно,незалежно.. Вона моє маленьке сонечко! Я її люблю!Ціную!Понад усе!
2023-05-08 08:39:34
3
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9071
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2322