..6..

Роузі Рей

Вона вчила мене жити,боротись за життя.. Я їй вдячна від душі.. Я дуже полюбила її,полюбила своє життя,й себе.. Але,інколи настане темрява в очах.. І знову я стану не собою.. Вона підтримає,визволить з кайдан.. Розв'яжить мене від цього,від такого життя.. Яке складається як пазли з тисячі деталей.. Вона допоможе мені їх скласти.. Розібратись в житті,почуттях.. В симпатії,коханні.. Ці пазли як нитка,куди заведе не знаю.. Чим закінчиться життя,коли обірветься.. Я хотіла розділити з нею своє тепло.. Що є у душі..зігріти її.. Я не можу більше терпіти образи.. Я випалюю гнів,вона мене зупиняє.. Єдина людина що здатна мене зупинити.. Ненаробити помилок,за які потім платити мені.. Я їй вдячна за науку життя,за моралі що вичитувала мені вона.. Не злилась на мене,а навпаки говорила спокійно.. Щоб до мене дурної все дійшло.. І я так більше не робила.. Вона навчила мене знову дихати.. Вільно,незалежно.. Вона моє маленьке сонечко! Я її люблю!Ціную!Понад усе!

2023-05-08 08:39:34

Інші вірші поета

..Кров.. Темна душа Холодно..морозно.. "..Твої милі уста.." Пісня

Інші поети

Kira Snow

@FallingSnow119

Lady K

@lady_k

Veronika Gold

@Goldenbum

Схожі вірші

Всі

Unbreakable heart

B I

Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart

15306

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

3992