Чарівність темряви
Твоя душа суцільна темінь грозова. Вона в мені хвилює дикій вітер. Ти ураган що вирує,зносить вщент усе, Що мені надією та світлом було в цьому світі. Я цінував кожну мить з тобою, В очах твоїх сяяли зірки, пестили живим дощем. Щасливі будні,та життя,наше спільне,я не забуду тії миті,спогади ясні. Ти була моєю тихою гаванню, я - твоїм рятівним плащем. Всередині дияволом, з вигляду милою, Горіла безодня в твоїх почуттях. Я не знав,чи згорю я у пеклі від твоїх почуттів... Але бажання моє бути поряд приборкувало страх. Я перестав боятись ту силу, що керує тобою, Віднайшов у твоїх блискавках світло та тінь. Твоє світінння вогняних очей,додає загадковості, Наче чарівність темряви в зорепадах сновидінь. Я готовий з головою поринути в пекло,тільки щоб бути з тобою цілим, Відлунням твоїх снів дихати. І поринати з тобою в твої проблеми,страхи, Я готовий тебе вічність чекати. . . . . . . . . . . . . . . . . . . В співавторстві з https://www.surgebook.com/sap_fire
2023-07-11 10:22:42
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lexa T Kuro
Дякую тобі, моя хороша, за натхнення!🙏💓 Цікавий для мене досвід, бо давно не писала на такі теми 😊😉 Натхнень тобі та нових цікавих ідей!🌌🌠🙏
Відповісти
2023-07-11 11:15:02
1
Роузі Рей
@Lexa T Kuro ❤️а натхненнячко то є)І тобі дякую!Це дійсно було цікаво)❤️
Відповісти
2023-07-11 11:16:51
1
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2253
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4102