Чорна дама кришталю
Роузі Рей
Я хотіла стати кришталем. А стала тінью чорноти.. Я хотіла бути доброю.. А стала тінью твоїх розмов.. Ти давав мені безліч шансів.. А я з них зробила один.. Ти давав мені ласку.. А я нищила очі ясні.. Я Чорна дама кришталю.. Смертна я.. Та невиліковний псих.. І хтось тільки скаже що це не так.. Я просто змушу мовчати у раз..
2024-02-21 17:43:26
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Мореас Фрост
Привіт, Роузі! Сердито написала, прямо гвіздками приторочила!.... Глянь третю строку, виправ третє слово.
Відповісти
2024-02-21 19:12:24
Подобається
Роузі Рей
@Мореас Фрост так..сердито..
Відповісти
2024-02-21 19:52:54
Подобається
Інші вірші поета
... "Перефія" Частина IV Швидкість Ти вмирав від криштальних очей
Інші поети
Kira Snow
@FallingSnow119
King Dante
@grotesquecreature
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11392
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2525