Fortepiano
Роузі Рей
Do I deserve love? This is because I am a person. I didn't believe in him.. until he confessed to me.. i want to be normal.. To love, to worry about him.. My life is like a piano, every string like a minute of my life.. I can't get it out of my head. Although I tried, it doesn't work.. I don't want to die..I want to live.. But it is not for me to decide. I will take everything with me to hell.. I will die, but he will make me live! I am the mirage of his life.. I am not the meaning of his life and existence. . . . . . . . . . . Написала на почуттях..❤️‍🔥
2023-06-18 20:11:55
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Роузі Рей
Нажаль,я ще не навчилась писати сонети..!Дякую!Тут дійсно висловлються почуття людині яка здатна зробити мене щасливою!
Відповісти
2023-06-18 20:15:30
Подобається
Lexa T Kuro
Натхнення тобі! Я погано розумію іноземні мови... Але впевнена, що це цікавий досвід).
Відповісти
2023-06-19 14:12:06
Подобається
Інші вірші поета
Психіка смертних людей "Якщо ти одна зірка" Воно? Ревренсія
Інші поети
user8720
@user8720
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5862
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2005