"Це той,хто полюбить тебе"
В співавторстві з @Karolinaoleksiuk . . . . . Ти маєш значення коли завмираєш. І хоч би на мить мені хтось розповів Про таке неохайне і безталанне, Але мною кохане Із безліччю мрій. Ти маєш значення коли падаєш зі скель. Ти ж бо метелик моїх почуттів, Що виринає з таємних печер Із вогником на крильцях– Фарбою ніжних слів. Твої очі горять немов зоря у вогні, А уста такі несамовиті, які бодай торкнутись хочу, Хочу впасти в безодню, У твої ніжні і міцні обійми, Попасти у пекло з тобою Райські вогні мерехтять у серцях, А мій метелик сидить на грудях. Ти ж бо в моїх ледь закритих очах Виринаєш мов легка піна, Що клубочиться в моїх обіймах, Така легка і морська– Пристань моїх спогадів, Вічних снів, моя надія. Твій образ постає з нікуди, А голос лунає в далечину, Там за полями я зустріла тебе, Довго не змогла покохати, Серце закам'яніло до всіх, Але до тебе відкрилося знову— Ти розтопив його своїм вогником. Маршрутка від тебе Тепла водойма літа, Аромат твоїх парфум Загубив мене серед міста. Каруселі любові: Муза чи Квітка? В першій набираюсь натхнення, А в другій насолоджуюсь сьогоденням.
2023-07-25 17:40:07
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lexa T Kuro
Надзвичайно!😍Дівчата, які ви молодці!👏👏👏✨☀️
Відповісти
2023-07-25 18:01:58
1
Роузі Рей
@Lexa T Kuro дякую!❤️
Відповісти
2023-07-25 18:03:05
1
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16732
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12383