На папері
Роузі Рей
Я не можу спати, Кручусь хто з на як. А на моєму папері, Лелека летить.. Не відчуваю я нічого і ні що.. Ні сна,ні втоми й спраги.. Я лиш відчуваю тонкий аромат паперу.. На котрому я малюю щодня..
2023-08-27 07:27:35
6
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Lexa T Kuro
@Роузі Рей Це ж чудово🔥👏👍
Відповісти
2023-08-27 07:43:22
Подобається
Роузі Рей
@Lexa T Kuro тільки істота..це негативний персонаж..хороший не склався..ну не вписується в назві та характеристиці
Відповісти
2023-08-27 07:44:00
1
Lexa T Kuro
@Роузі Рей Можливо, поки так тобі потрібно. Інколи тільки згодом розуміння приходить, навіщо це все було😉
Відповісти
2023-08-27 07:55:06
Подобається
Інші вірші поета
Чорна дама кришталю Я готова до цих висот Ти мій романс Пісня Коли ж все буде як раніше
Інші поети
Вікторія
@viktoriya_kiselova
Edelweiss
@Edelweiss
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12034
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2527