Психіка смертних людей 5 частина
Тепер ти не та що дала йому любов Він забув усмішку красиву твою.. Це твоя плата за вічнеє життя.. Терен колить його руки.. А ти розбила його душу вщент Ти навіки слуга вітру,моря.. А він не твій тепер Сатир.. І не той наймиліший поводир.. Його ніжність і ласка.. Сплели косу схожу на казку.. Ти його зіркою була.. А він лиш тінью небес..
2023-12-18 18:02:24
4
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4781
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5139