Втекти від милоти

Роузі Рей

Я так хочу утікти від милоти, Від цього рожевого пафосу, Люблю все чорне ну і що? Це ж моє життя,мені вибирати, Я ненавиділа усе прекрасне, Рожеве,й красиве, "-Ну,ти ж дівчинка" Казали мені.. Так,я дівчина,я знаю.. Але хіба дівчатам заборонено, Любити все готично-чорне? Ми ж такі як всі..

2023-07-16 09:02:41

8

7

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (7)

Роузі Рей

@Lexa T Kuro ❤️Повністю підтрммую тебе,сонце❤️

Відповісти

2023-07-17 18:30:15

1

Lexa T Kuro

@Роузі Рей 🥰🤗

Відповісти

2023-07-17 18:30:57

Подобається

...

В дитинстві я грався ляльками із сестрою^^

Відповісти

2023-07-19 07:45:34

1

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

3559

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

5

11208