А я..
А я його кохала.. Любила більше ніж себе.. Я перед ним своє серце відкривала.. Й ключик від серця дала.. Які були прекраснії ті миті.. Де були ми з тобою... Лише ти і я! І я нічого цього не забула.. Як дарував тепло своїх ніжних рук.. Як я з тобою перестала відчувати фальші смак! Любила я наші розмови.. Що могли пів дня тривати.. Мені так близькі його риси Він був як принц із казки.. Але,в одну мить розвіялись мрії.. І він став мені чужим,нерідним.. Загинуло кохання між нами А я наївна думала що все мине, Чекала на нього,думала.. Поки не дійшла бо висновку одного.. 'Не кохає він мене,навіщо я йому?' 'Навіщо я страждаю в тиші?' 'Навіщо переживати ті казки,що були складені для мене?' Мені зараз важко,і я не сперечаюсь.. І навіть ворогу цього не побажаю.. Але я зможу здолати біль.. Я зможу!Гордо скаажу! І зможу я забути Твої красиві очі.. Що снились мен у сні чарівному.. Все вже скінчено!Тепер я впевненна у цьому!
2023-09-04 17:54:51
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Seras Mark #КЗП
"Не кохає він мене, навіщо я йому?" Так і трапилось... Любимо ми тих, хто нас не любить. А губимо, хто любить нас, казав Есенин 🤷🏻‍♂️
Відповісти
2023-09-04 18:30:46
1
Lexa T Kuro
Сильний вірш! Ти молодець! А говорила, що слабка... Ти сильна, мій маленький Чорненький Янголе з Веселковими Відблисками у Крилах... Ти СИЛЬНА, пам'ятай про це!
Відповісти
2023-09-05 07:04:28
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13550
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2815