А я..

Роузі Рей

А я його кохала.. Любила більше ніж себе.. Я перед ним своє серце відкривала.. Й ключик від серця дала.. Які були прекраснії ті миті.. Де були ми з тобою... Лише ти і я! І я нічого цього не забула.. Як дарував тепло своїх ніжних рук.. Як я з тобою перестала відчувати фальші смак! Любила я наші розмови.. Що могли пів дня тривати.. Мені так близькі його риси Він був як принц із казки.. Але,в одну мить розвіялись мрії.. І він став мені чужим,нерідним.. Загинуло кохання між нами А я наївна думала що все мине, Чекала на нього,думала.. Поки не дійшла бо висновку одного.. 'Не кохає він мене,навіщо я йому?' 'Навіщо я страждаю в тиші?' 'Навіщо переживати ті казки,що були складені для мене?' Мені зараз важко,і я не сперечаюсь.. І навіть ворогу цього не побажаю.. Але я зможу здолати біль.. Я зможу!Гордо скаажу! І зможу я забути Твої красиві очі.. Що снились мен у сні чарівному.. Все вже скінчено!Тепер я впевненна у цьому!

2023-09-04 17:54:51

6

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Seras Mark #КЗП

"Не кохає він мене, навіщо я йому?" Так і трапилось... Любимо ми тих, хто нас не любить. А губимо, хто любить нас, казав Есенин 🤷🏻‍♂️

Відповісти

2023-09-04 18:30:46

1

Lexa T Kuro

Сильний вірш! Ти молодець! А говорила, що слабка... Ти сильна, мій маленький Чорненький Янголе з Веселковими Відблисками у Крилах... Ти СИЛЬНА, пам'ятай про це!

Відповісти

2023-09-05 07:04:28

Подобається

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1116

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11283