Я не та,а ти не той Пісня
Роузі Рей
Зникни із мого життя..прошу.. Я готова платити..тільки ти піди.. Я не піддамся більше спокусі.. Мені достатньо бачити тебе..у снах.. Я пишу ті кляті рядки.. Я не та,а ти на той.. Наші шляхи розійшлись.. В кожного доля своя.. Я не плакатиму..триматимусь.. Ти не та,а я не той.. Все одно я завоюю думки.. Без мрій,без бажань.. Тепер твоя черга творити дива-а.. Я не вірю у них.. Ти зникни із пам'яті.. І не нагадуй-й.. Я не та,а ти на той.. Наші шляхи розійшлись.. В кожного доля своя.. Я не плакатиму..триматимусь.. Ти не та,а я не той.. Все одно я завоюю думки..
2023-08-25 20:03:04
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lexa T Kuro
Інколи одні двері зачиняються, але відчиняються інші! І ще... Якщо щось уходить - то не твоє. Твоє буде поряд "крізь все". Бережи себе, моя хороша 🙏🤗☀️
Відповісти
2023-08-27 05:46:22
1
Інші вірші поета
Коли зупиниться час Пісня ... Ставай тим Ким хочеш бути Слуга диявола | поема|
Інші поети
Fatima Arif
@FA_Arif
Керол
@Carol_Lane
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11348
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1839