Червоне небо Пісня
Роузі Рей
Червоне те небо Так схоже на кров Його блакить ворожить до себе Німе кохання.. Не знайти від тебе ліки Вкрала ти моє кохання Заворожила ти мене до себе Моє німе з тобою кохання-я.. Сльози падають на траву В них вся гірка правда-а Не повернути часу назад Не знайти ліків Не знайти лікі-ів Немає тебе-е.. Не знайти від тебе ліки Вкрала ти моє кохання Заворожила ти мене до себе Моє німе з тобою кохання-я..
2023-07-30 17:39:19
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lexa T Kuro
Якщо не включать Его, то Кохання - це Диво! Без нього сам світ втратимо би сенс. Чистого неба тобі! Хай всі почуття будуть в радість і надихатимуть на дива!)😘🤗
Відповісти
2023-08-01 07:26:54
Подобається
Інші вірші поета
Ти мій романс Пісня ..6.. Не треба компліментів. Мені нічого не треба,хватить
Інші поети
GannMorgana
@GannMorgana
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4912
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12594