Червоне небо Пісня
Роузі Рей
Червоне те небо Так схоже на кров Його блакить ворожить до себе Німе кохання.. Не знайти від тебе ліки Вкрала ти моє кохання Заворожила ти мене до себе Моє німе з тобою кохання-я.. Сльози падають на траву В них вся гірка правда-а Не повернути часу назад Не знайти ліків Не знайти лікі-ів Немає тебе-е.. Не знайти від тебе ліки Вкрала ти моє кохання Заворожила ти мене до себе Моє німе з тобою кохання-я..
2023-07-30 17:39:19
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lexa T Kuro
Якщо не включать Его, то Кохання - це Диво! Без нього сам світ втратимо би сенс. Чистого неба тобі! Хай всі почуття будуть в радість і надихатимуть на дива!)😘🤗
Відповісти
2023-08-01 07:26:54
Подобається
Інші вірші поета
"Я твоя хвороба.." Верлібр 18+ "Перефія" Частина VIII "Перефія" Частина IV "Не знайти"
Інші поети
Nespassion
@Nespassion
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11390
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3195