У спіавторстві з неймовірним @maximilianstepowy 💜 . . . Він: Я проклинав це життя, В якому не мав я місце на одне-однісіньке щастя! Завжди відступав у морок, Подалі від зайвих сварок, Хоча інші кликали мене йти Із впевненістю уперед до світла! Хотів би я вірити у слова людей, Але часто від них боляче я падаю, До дна темної безодні долітаю, Але моєю єдиною надією стаєш лиш ти... То ти- моя зірка, яка шлях до життя мені вказує! Тому за тобою йти ніколи не припиню! Вона: Я не потребую турбот,почуттів і щастя Це не потрібні якості для мене.. Я нізащо не прийму твоїх квітів.. На те що ти читаєш і складаєш для мене вірші.. Усе рівно на співи до ранку..! Він: Зараз переді мною ти стоїш Із засудженням в своїх очах, Переді мною будуєш неприступний мур, Щоб через нього не міг я дістатися до твоєї тендітної душі! Не вірю я очам своїм, Що від мене криєшся за ним, Для мене ти сильна й без нього, Душа твоя- вогонь, А я бажаю в ньому палати без оглядки! Але чи наяву тебе я маю, чи це лише ілюзорний сон? Невже це все неправда? І образ твій, немов кришталеве люстро, На друзки розлітається! Якщо ти одна зірка, яка несе глибоко в собі кохання й ніжність, То не йди від мене, благаю, не залишай мене на самоті! Адже я знову втрачу тебе повністю, Знов без твого кохання у чотирьох стінах замкнусь, До іншої не повернусь... Але якщо ти лише мій сон, То залишся ним навіки, благаю, Не треба мене від нього будити! Я хочу лиш твоїх ніжних дотиків, Вогонь твоїх палких поцілунків, Нехай будемо щасливі разом хоч і в магічному сні! Вона: Стати на шлях істини,зруйнувати лихо вщент у попіл.. Знайти справедливість серед брехні, Подолати те що вже забуте,зруйнувати майбутнє.. Дійти до самих вищих гір,поставити прапор свободи.. Він: Проклинав я свою долю, Що нас по різні боки розвела, Від початку були приречені лише на самотність, Але хоче вірити моя душа, Що десь віднайде ще тебе у тих далеких засніжених горах! Буду летіти туди на всіх парах, Щоб знов побачити тебе на мить. І ось стоїш ти переді мною, І вірю я твоєму вогняному серцю, Мене воно не спалює, А всі мої рани зцілює, Надію ти по собі для нас обох залишаєш! Наповни моє серце забороненим коханням, Віддамся я тобі зі всім старанням! Хтось каже, що чорне ти янголятко, Для мене ж ти кохання й світло всіх надій, від яких стає мені на серці солодко! Вона: Ставай моїм ніжним сонцем,ясною зорею, Освіти шлях,по якій я ходжу увісні.. Знайди мене в своїх роздумах глибоких.. Розвій усю солодку цю брехню.. Стань та захисти від зла мене..