Книга
Візьму я книгу до рук і написи на ній засяють.
Малюнок оживає на моїх очах.
Папіровий аромат сторінок книги дурманить.
Захоплений історією незвичною очі сяють, а на вустах мимоволі посмішка з'являється.
Та не довго їй сіяти.
Інтрига все зростає і зростає.
Серце б'ється, немов скажене.
Замість посмішки ти плачеш.
Все так реальне...
Ти не спиш ночами.
Замість цього ти читаєш при світлі місячного сяйва і свічки, а ж до світанку.
Як тільки зійде сонце ти книгу у бік відкладеш.
На кухню підеш і чай завариш з м'ятою, сядеш за стіл і знову до книги.
Слово, речення, сторінка, ковток чаю, тиша.
І книга, яка захоплює своєю історією, описом.
Яка дозволяє тобі літати по своїх сторінках.
2022-01-10 15:35:08
6
0