Нерозділене кохання
Кожним днем я вогнем палав. Серце тобі я відав однієї із зоряних ночей. Але іншого в серці своєму ти бережеш. І серце розбивши моє навік ти пішла у новий світ. Тихим вечером над ставом зійшла вечірня зоря. Із розбитим серцем по щоках сльоза покотилась в ту мить я бажання загадав. Щоб вічно ти щасливою була. Щоб не згасла та іскра в твоїх очах. А усмішка щоб була все такою чарівною як в ту ніч коли я міг сягнути небес. І тепер я кажу тобі прощавай...
2021-03-22 21:03:45
7
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1539
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12139